Author Archives: nataliasilva

Прокинулась зранку . Ну як зранку о -13;30 бо з роботи з нічною зміни о 8 ранку повернулась . Нічні зміни то окремий капець . Так важко з 21 до 7:15 працювати . Особливо десь з 4 ранку , мозок вимикається , тіло теж погано реагує . .

Голова гуде , рука до телефону , перевірити чи всі живі , що розбомбили за цей час поки спала одні сусіди , що знищили/ заблокували інші.

Повідомлення від шефа чи зможеш ти вийти на роботу 14 червня . Це планування на півроку , скажи в лютому що ти робиш в серпні , на фоні наближаючогось кінця світу , робить мені нерви 😬.

Робить нерви усе то взагалі . Війна, Фб лента , всі новини .

День памʼяті небесної сотні . Страшно згадати 10 років пройшло . Я не вірила в перемогу людей , лягала спати з думкою що все , вже кінець . Але якимось дивом , ціною сотні життів вистояли . То зараз так себе заспокоюю , от тоді не вірила а перемогли . Може так ще одного ранку прокинусь а там якимось дивом перемога .

Але сотня небесна вже сотні тисяч .

А на вулиці сонце . Вийшла ловити останні промені світового дня . Відчувається трохи вже весна . Світ та надія

.

Живу на 2 міста вже 4 місяці . Це нелегко , нічого не встигаю . Не встигаю навіть слідкувати хто на що за що образився на мене

Я вже майже 2 місяці живу в невеликому шведському містечку за 150 км від Стокгольму . На роботу приїхала . Такої самотності і моєму житті не було ніколи . І ще ніколи вона мені не подобалась як зараз

Відпустка , чи то безробіття , чи просто пауза між двома контрактами . Планів не строїла ніяких , очікувано просто не можу проснутися зранку , вже 10:35 не ворушусь . Така втома накопилась

https://nataliasilva.livejournal.com/415789.html?fbclid=IwAR3yKnlxBrckf0I0nQrMBj5HeO_teRPl23SMTz73W8dBzhBgqGrEOFSqmy8_aem_ARyu7H9S0JRyHsHAzCwTEQvJQWNxRfEeEL87pZ_UX8YBZPj7S_WztabimYWWBorgPPA

Вид з мого вікна подобається не тільки мені. Протягом останніх двох літніх тижнів (+22 -27 градусів), тут, за вікном, відбувалося чимало цікавого. Шведи навіть ставили намети 🏕️ на галявині під нашим балконом 😀😀 і групами від 20 до 100 років грали у гру, я не знаю як її називають, але у нас у дитинстві було щось подібне, і ми його називали “пекар”. Треба було збивати паличкою палички. І як радіють люди, коли їм вдається відбити, радісні крики дорослих чоловіків, ніби в дитячому садку. Взагалі, шведи грають у дитячі ігри все життя. Нещодавно у нас на роботі відкрили нову лабораторію, і всі по черзі кидали вудочку в віконце і ловили на неї цукерки. Така ж гра зазвичай проводиться на дитячих днях народження у дитячому садку (на тлі всесвітнього п…ця мого життя, я ледве переживаю все це).

А вчора за вікном одразу було дві весілля (щодо другого я не впевнена що це саме весілля, але перші то була пара шведів з мого будинку). Чудове рішення. Було багато гостей- галявина багато вміщує . І також грали у ту гру з паличками 🙂

..

Через декілька днів 13 років як я в цьому дивному королівстві.

Зробила все що змогла , купила гарну квартиру з прекрасним видом , дитина в одній з найкращіх шкіл, займається музикою . Я навчилась заробляти не вбиваючись при цьому .

Але як же я мрію звідси поїхати . Країна щасливих інтроверів ніколи не буде моєю . Холодно і Тілу і душі .

Так швидко минає , і стільки всього відбувається що вже не встигаю хоч щось записати .

Раділа новій роботі . Дуже .Недовго . Далі поки що невідомість .

Нові відносини . Несподівано і дуже не очікувано . Швед . Це вже на книгу .

Даня зіграв на благодійному концерті .

День закоханих пройшов цікаво й несподівано . Голівуду не снилось таких сценарієв.

Взагалі я рада всьому що маю .

Два місяці в акюті то надивишься такого що радий що взагалі живий .

Блог не пишеться . Бо з початком війни відібрало мови. Всі які знала і не знала . Курс іспанської відкладала двічі . Бо просто неможливо сконцентруватися . Та й про що писати . Війна .Все інше стало неважливо .

Новий рік почався з нової роботи .

Я вийшла з «сістеми». Працюю по іншому , на коротких котрактах за достойну плату .Нарешті за достойну.

Але ж і праця … знову акют ( невідкладна томографія, інсульти , складні травми , трансплантації , онкологія)

Славнозвісна Каролінська .

Працюю або з 7 до 16 або з 12 до 21 . З мінусу – дуже складні обстеження , які більше не робить ніхто і можливо що й ніде в Швеції або й в світі , довга дорога .

З плюсів , я можу нарешті працювати тілки 100% або 110% мах . Дуже гарний колектив ( без шведів майже ) . Парадокс не парадокс , місцевих спеціалістів нема .

Сьогдні в кухні на обіді сиділа одна!!шведка і нас 15 мабудь іноземців , просто вже поприколу співали їй гімн 😀😀

Пам’ятаю як круто зустрічали новий 2022, потім відсвяткували новосілля . А потім прийшло 24 лютого і досі … лютий в душі .

Майже рік війни . Думки до купи не збираються . Тексти не пишуться . Курси / навчання відкладаються на кращі часи . Колись улюблена робота … майже 200% робити поділені на 3 лікарні якийсь дурний конфлікт між двома шефами і я між ними , робота стала нестерпна . Я кинула заяву шефіні . Звільнилась в час кризи і війни просто в нікуди .

Два тижні страшного стресу , прокидалася вночі . Ледве не втратила зір на одне око. Пішла на лікарняний по стресу .

А взагалі все відносно добре … відносно того що вдома , я щаслива людина .

З оком вже все добре .

Готуємось до Різдва з надією .